М’ЯТА — Лелека

Полетіла лелеко далеко в град і сніг, Моє лелечиня, скажи доля чи я, у вогні горіти. Ти летиш там де є вітер, і ліхтар тобі жоден не світе, Але серце жовто-блакитне квітне скрізь. Полетіла в поле мила, проти зла Лелека, душу й тіло, душу й тіло понесла далеко. Твої крила, аж до Крима закривають небо, полетіла, полетіла, проти зла Лелека. Полетіла Лелеко далеко по весні, До останнього пір’я за дім і подвір’я усіх боронити. Ти летиш там де є вітер, і ліхтар тобі жоден не світе, Але серце жовто-блакитне квітне скрізь. Полетіла в поле мила, проти зла Лелека, душу й тіло, душу й тіло понесла далеко. Твої крила, аж до Крима закривають небо, полетіла, полетіла, проти зла Лелека. Полетіла лелеко далеко в град і сніг, Моє лелечиня, скажи доля чи я, у вогні