Alexander Teslenko, Леся Нікітюк — До речі

До речі Я давно уже зібрала свої речі Спланувала все після моєї втечі І казати вибачай вже недоречно Забувай бай бай До речі Я давно не знаю смутку безперечно Називають мене люди безсердечний І казати вибачай вже недоречно Забувай бай бай По секундам, по хвилинам, по часам Я тебе знайду у серці по слідам Так буває в час розлуки десь щемить І в середині, і зовні все болить Я тебе відчую поруч по птахам Що літають наді мною по полям І коли настане наша вічна мить Один одного прийдеться відпустить До речі Я давно уже зібрала свої речі Спланувала все після моєї втечі І казати вибачай вже недоречно Забувай бай бай До речі Я давно не знаю смутку безперечно Називають мене люди безсердечний І казати вибачай вже недоречно Забувай бай бай Як перегорну сторінку Я все відпущу Я запам’ятаю дотик Досвід збережу Ти не ображайся, мила Було все всерйоз Розставання це не привід Ранити когось Бай бай Бай бай Забувай забувай забувай Бай бай Бай бай забувай забувай До речі Я давно уже зібрала свої речі Спланувала все після моєї втечі І казати вибачай вже недоречно Забувай бай бай До речі Я давно не знаю смутку безперечно Називають мене люди безсердечний