Гиля, гиля, сірі гуси (українська народна пісня)

2026 Тексти пісень

Про пісню

«Гиля, гиля, сірі гуси» — українська народна пісня про кохання з розділу родинно-побутових пісень. Її записав Гнат Танцюра в Зятківцях на Вінниччині (Поділля); текст опубліковано у збірці «Пісні Явдохи Зуїхи» (редактор О. Дей, 1965) під № 569. Дівчину сватають, а молодий козак плаче. Вона кличе його прийти подивитися, як сидітиме на весільному посаді, та він відповідає, що краще втопиться в морі чи річці. Дівчина просить його не топитися й докоряє, що він її не любив.

Джерела: Ukrainian folk songs (Zenodo, CC BY 4.0): Пісні Явдохи Зуїхи (1965) Опис підготовлено з допомогою AI за джерелами.

Текст пісні «Гиля, гиля, сірі гуси (українська народна пісня)»

Гиля, гиля, сірі гуси, Не колотіть води. Посватали люди дівку — Плаче козак молодий. — Не плач, не плач, козаченьку, Не плач, серце, не журись, Як я сяду на посаді, Прийди, серце, подивись. — Ой не хочу, дівчинонько. На твій посад дивитись, Лучче піду в синє море, В бистру річку топитись. — Не топися, козаченьку, Не топися, молодий, Кажуть люди, сама знаю, Що ти мене не любив.

Джерело: набір даних «Ukrainian folk songs», Zenodo · 08.10.2026 Народна пісня. Текст за виданням; у виконаннях слова можуть відрізнятися.

Джерело: «Ukrainian folk songs», Olha Petrovych, Zenodo, DOI 10.5281/zenodo.18834301, CC BY 4.0; текст за виданням: Пісні Явдохи Зуїхи / записав Г. Танцюра; ред. О. Дей, 1965, № 569. Набір даних, ліцензія CC BY 4.0.