Гомін, гомін по діброві (українська народна пісня)

2026 Тексти пісень

Про пісню

«Гомін, гомін по діброві» — українська народна історична пісня. Її записала Настя Присяжнюк у селі Погребище на Вінниччині (Поділля) у 1964 році; текст опубліковано у збірнику «Пісні Поділля: записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920–1970 рр.» (упорядник С. Мишанич, 1976) під № 133. Поле вкриває туман, а мати проганяє сина з дому й бажає, щоб його забрав турчин чи орда. Син відповідає, що турчин його знає й оминає в полі, а орда навіть обдаровує сріблом і золотом.

Джерела: Ukrainian folk songs (Zenodo, CC BY 4.0): Пісні Поділля (1976) Опис підготовлено з допомогою AI за джерелами.

Текст пісні «Гомін, гомін по діброві (українська народна пісня)»

Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: Іди, сину, пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме! Мене, мамо, турчин знає, В чистім полі оминає. Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: Іди, сину, пріч від мене, Нехай тебе орда візьме! Мене, мамо, орда знає, Сріблом-злотом наділяє. Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле покриває, Мати сина проганяє.

Джерело: набір даних «Ukrainian folk songs», Zenodo · 08.10.2026 Народна пісня. Текст за виданням; у виконаннях слова можуть відрізнятися.

Джерело: «Ukrainian folk songs», Olha Petrovych, Zenodo, DOI 10.5281/zenodo.18834301, CC BY 4.0; текст за виданням: Пісні Поділля: записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920–1970 рр. / упоряд. С. Мишанич, 1976, № 133. Набір даних, ліцензія CC BY 4.0.