Летіла зозуля (українська народна пісня)

2026 Тексти пісень

Про пісню

«Летіла зозуля» — українська народна пісня про кохання з розділу родинно-побутових пісень. Її текст опубліковано у збірнику «Народні пісні Хмельниччини (з колекцій збирачів фольклору)» за редакцією М. Дмитренка та Л. Єфремової (2014) під № 719; регіон — Хмельниччина. Зозуля сідає на калину біля хати й жалібно кує, а дівчина плаче й питає, чи не чула та про неї поганої слави. Зозуля підтверджує, і дівчина зізнається, що покохала козака, у якого є дружина й троє дітей.

Джерела: Ukrainian folk songs (Zenodo, CC BY 4.0): Народні пісні Хмельниччини (2014) Опис підготовлено з допомогою AI за джерелами.

Текст пісні «Летіла зозуля (українська народна пісня)»

Летіла зозуля З гори на долину, Коло мої хати Сіла на калину. Сіла на калину Та й стала кувати, А я, молоденька, Та й стала плакати. – Чого ж ти, зозуле, Так жалібно куєш? Невже ж ти на мене Неславоньку чуєш? – Якби не чувала, То би не кувала, В саду б з соловейком Собі щебетала. – Ой Боже ж мій, Боже, Що я наробила?.. Козак має жінку, А я полюбила. Козак має жінку Ще й діточок троє. Крається серденько Начетверо моє.

Джерело: набір даних «Ukrainian folk songs», Zenodo · 08.10.2026 Народна пісня. Текст за виданням; у виконаннях слова можуть відрізнятися.

Джерело: «Ukrainian folk songs», Olha Petrovych, Zenodo, DOI 10.5281/zenodo.18834301, CC BY 4.0; текст за виданням: Народні пісні Хмельниччини (з колекцій збирачів фольклору) / ред. М. Дмитренко, Л. Єфремова, 2014, № 719. Набір даних, ліцензія CC BY 4.0.