По діброві вітер віє (слова: Тарас Шевченко)

2026 Тексти пісень

Про пісню

«По діброві вітер віє» — пісня на слова Тараса Шевченка, яку співають як народну; у виданні вона вміщена серед соціально-побутових чумацьких пісень. Її записав Гнат Танцюра в Зятківцях на Вінниччині (Поділля); текст опубліковано у збірці «Пісні Явдохи Зуїхи» (редактор О. Дей, 1965) під № 876. Вітер гуляє полем і гне до землі тополю, що марно зеленіє серед широкого степу. Повз неї йде чумак, на могилі сидить чабан із сопілкою, а пісня порівнює самотню тополю з тим, хто гине на чужині.

Джерела: Ukrainian folk songs (Zenodo, CC BY 4.0): Пісні Явдохи Зуїхи (1965) Опис підготовлено з допомогою AI за джерелами.

Текст пісні «По діброві вітер віє (слова: Тарас Шевченко)»

По діброві вітер віє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить, Чабан рано з сопілкою Сяде на могилі. Подивишся — серце ниє, Кругом ні билини! Одна, одна, як билина, На чужині гине.

Джерело: набір даних «Ukrainian folk songs», Zenodo · 08.10.2026 Слова: Тарас Шевченко. Текст за виданням; у виконаннях слова можуть відрізнятися.

Джерело: «Ukrainian folk songs», Olha Petrovych, Zenodo, DOI 10.5281/zenodo.18834301, CC BY 4.0; текст за виданням: Пісні Явдохи Зуїхи / записав Г. Танцюра; ред. О. Дей, 1965, № 876. Набір даних, ліцензія CC BY 4.0.