Перейти до змісту

Тече річка невеличка (українська народна пісня)

2026 Тексти пісень

Про пісню

«Тече річка невеличка» — українська народна пісня родинного життя з розділу родинно-побутових пісень. Її записала Настя Присяжнюк у селі Погребище на Вінниччині (Поділля) у 1968 році; текст опубліковано у збірнику «Пісні Поділля: записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920–1970 рр.» (упорядник С. Мишанич, 1976) під № 767; у виданні назвою є весь перший рядок. Дівчина просить матір віддати її за обраного, а заміжня терпить побої й пояснює синці бджолиним укусом. На запитання матері, чому бджола не кусала раніше, донька зізнається, що ця бджілка — той, хто п’є та гуляє.

Джерела: Ukrainian folk songs (Zenodo, CC BY 4.0): Пісні Поділля (1976) Опис підготовлено з допомогою AI за джерелами.

Текст пісні «Тече річка невеличка (українська народна пісня)»

Тече річка невеличка, схочу — перескочу, Оддай мене, моя мати, за кого я схочу. Оддай мене, моя мати, за кого я важу, Буду бита сім раз на день, а тобі не скажу. Дала мене моя мати за кого я хтіла, Прикипає нагаєчка до білого тіла. Нагаєчка прикипає, тіло вириває, Висить рушник на кілочку, від сліз не всихає. Іде мати в поле жати, ворота минає, Сидить дочка на порозі, синці оглядає. Мамо моя, мамо моя, я в полі робила. Покусала мене бджілка, дуже пожалила. Доню моя, доню моя, доню-перепілко, Чом же вона не кусала, як ти була дівка? Вона тоді не кусала, бо права не мала, А тепер вона кусає, вона право має. Ой не тая, мамо, бджілка, що в полі літає, А отая, мамо, бджілка, що п’є та гуляє.
Джерело: набір даних «Ukrainian folk songs», Zenodo · 08.10.2026 Народна пісня. Текст за виданням; у виконаннях слова можуть відрізнятися.

Джерело: «Ukrainian folk songs», Olha Petrovych, Zenodo, DOI 10.5281/zenodo.18834301, CC BY 4.0; текст за виданням: Пісні Поділля: записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920–1970 рр. / упоряд. С. Мишанич, 1976, № 767. Набір даних, ліцензія CC BY 4.0.