DOVI — ГОЛОСОВІ

Набирай мене, коли лягаєш спати Коли темно на вулиці і пусто в кімнаті Коли слів багато, що й не наздогнати Коли не набрати мене б не змогла ти Набирай мене, ніби воду в долоні Коли запульсує у серці і скроні Коли наступають холодні й безсонні Коли на пероні ти на Оболоні Поки вітер шумить у високій траві Ти надсилай мені голосові Крізь темний ліс що стоїть навколо Я буду чути твій рідний голос Поки вітер шумить у високій траві Ти надсилай мені голосові Крізь темний ліс що стоїть навколо Я буду чути твій рідний голос Розкажи мені неквапно, поволі Як сни тобі падають прямо в долоні Як сонце чекає тебе на порозі Як вітер торкається твого волосся Розкажи про все, важливе й не дуже Про те, що турбує й до чого байдуже Про місяць і зорі, про хвилі у морі Я слухаю кожну із твоїх історій Поки вітер шумить у високій траві Ти надсилай мені голосові Крізь темний ліс що стоїть навколо Я буду чути твій рідний голос Поки вітер шумить у високій траві Ти надсилай мені голосові Крізь темний ліс що стоїть навколо Я буду чути твій рідний голос