ТУЧА — ДекаДанс

Як дозволиш хочу щиро я зізнатись Одній в кімнаті бути так самотньо І час від часу сором накриває Заплющуєш очі але не спасає А ти собі танцюй Не питай чи вірю я в дива Дякуй що жива. Інколи жива Від всього сховалась б в укриття Від цього життя. Це хіба життя? Ця тривога вже мене дістала На душі і голос цей з екрану Я б її давно охоче стерла І із пам’яті цей звук нестерпний Не засуджуй я людина чуєш Лиш на мить дозволь слабкою бути І поки в тиші наша ніч минає А ти собі танцюй, доки я тобі співаю Данс, данс, данс, данс Данс, данс, данс, данс Дека, дека