SHUMEI, Злата Огнєвіч — Буревіями

Між нами підняті не ті мости, Якщо зламаєш їх, чи вийдуть нові? І всупереч собі згадаєш ти Слова, які колись були законні... І я танцюю під віскі, не під пісні, Свої зламані ноти залишила мені!.. Я бачу твої кроки, тебе нема... Тиша знає, хто ти, лише не я! Ти знов сидиш на тому ж місці, Тебе несуть пусті слова... Нам все, що ми ділити вірші, Картина домальована... Нам буревіями у спальні Ділити, хто піде, хто ні... Тобі гуляти в літні пори, Мені шукати зимні дні... Нам буревіями у спальні Чекати, хто знайде своє... Мені потрібен час, щоб знати, Чи вірити тобі, чи ні? Між нами зведені не ті мости, Що збудували разом - зруйнували... Тепер не знаєм, куди далі йти, І не помітили, коли чужими стали... Пробач, я зовсім не я, але ж ти хотів, Щоби мої троянди геть не мали шипів... Давай у темряві танго, як в останній раз, Забери, що хочеш, спогад залиши про нас!.. Нам буревіями у спальні Ділити, хто піде, хто ні... Тобі гуляти в літні пори, Мені шукати зимні дні... Нам буревіями у спальні Чекати, хто знайде своє... Мені потрібен час, щоб знати, Чи вірити тобі, чи ні?