The Hardkiss — Жоржина

Джинні була пружиною Натягнутою до сонця Хвилиною, секундою Джинні була Жоржиною На батьковому віконці Сміялася, ховалася під зорі Вона не з тих Вічнозелених малих Що знатимуть життя, ще знатимуть життя Вона цвіла Вона вже готова була З головою в небуття пірнати у життя Але море Лиш для двох Лиш для двох Джинні шукала милого З яким попливла б до сонця Та знов одна вмивала сльози морем Вона не з тих Вічнозелених малих Що знатимуть життя, ще знатимуть життя Вона цвіла Вона вже готова була З головою в небуття пірнати у життя Але море Лиш для двох Лиш для двох По землі ходила, а в море не спускалася Люди ніби чули, але не прокидалися Відповідь шукала, коли мовчали голоси Дивилася в море, згортаючи паруси По землі ходила, а в море не спускалася Люди ніби чули, але не прокидалися Відповідь шукала, коли мовчали голоси Дивилася в море, згортаючи паруси