Фіолет — Стежка

Там де нас не було… над океаном стежка, І світло вечірнє в волоссі твоєму як знак. Дякую, що ти є – моя й така незалежна, І наша любов на скрипучих готельних ліжках. Я усе віддам – за наше тихе щастя! І хай ураганами лютими криє життя! Я усе віддам - на півшляху не здамся! Пройти б його разом з тобою і до кінця!.. Там де нас не було… хвилі сліди змивають, І я тепер знаю який на смак мій Грааль, Дякую, що ти є - у нашім маленькім раю, І я так боюся розбити цей тонкий кришталь. І десь наодинці там… вночі, на березі моря, Де вітер нагадує теплі торкання твої, Ми дивимось з різних обійм на ті ж самі зорі, І я більш не знаю, як там без мене тобі… Пальцями вічність ловлю – скучив, чекаю, люблю… Там де нас не було… запах рідного дому, І без репетицій нам випало мчати життям, Дякую, що ти є – рідна, як мамина мова, І наша любов наче стежка, вготована нам… Я усе віддам – за наше тихе щастя! І хай ураганами лютими криє життя! Я усе віддам - на півшляху не здамся! Пройти б його разом з тобою і до кінця!.. Пальцями вічність ловлю – скучив, чекаю, люблю…