KOVALEVSKiY, RAPHAiL — Але Але

У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все. У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все. Губив твоє ім’я У телефонній книзі, Я думав ти це я, Хоча такі ми різні. Але але я не хочу Дивитись спогади ві сні, Хочу дивитись в твої очі, І щоб дивилась ти мені. Біля ніг твоїх, і я не бачив суму, І коли мене ніби било струмом, Очі підняв, дивилась з висоти, Мабуть це ти. У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все. У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все. Тримай мене у полі, У полі свого зору, В очах безкрайнє море, яскраві зорі, В якому повно твоїх сліз, Напевно після моїх слів. Багато зібраних валіз, І нерозібраних надій. Розбите серце, не вірить душа, Розбитий янгол роз’їдає життя, Коли любов буває раз в ніколи, я малював почуття. У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все. У нас з тобою лиш але але, Разом нам зле і окремо нам зле, І розум каже не те, не те, Та сенсу не шукай, знай, ти моє все.