Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Яку довжину має лінія фронту, ота, що на лівій руці? Ми років так 8 тому святкували кінець. А що ж тепер маєм в кінці? На кожнім прилавку є воля, надія і віра. Товари оті, що без цін Все інше змішалося з часом, який зупинився. Благаю щоденно, не стій Колись ми казали: Азов - це не екологічно, сіро і брудно Тепер на собі символ мужності й сили з Азову по світу носитимуть люди І присмак солоного моря на своїх устах пригадує тут навіть птах І всі виступи крайні, але не останні, згадають усі, кого об'єднав ДАХ
Зустрінемось скоро на фесті: На кожному з них особисто У стін Драм театру є хрест. І В людей Маріуполя - місто І хай не буває чудес тут Зневіриться хтось ненавмисно Та промінь яскравий з небес Каже: це - українське місто
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Спитаю в рандомного я рибака: "Чому наша доля така?" А він посміхнеться і скаже мені: "Та й таке", простягне тараньки букет І я попрямую до Вежі так, ніби турист, хоча там бувала не раз Згадаю дитинства свого халабуду, бо зовсім інакша вона у цей час Далі Порт. Там люди з робіт без турбот: Чи додому кавун, чи то квіти і торт Потім постріли в спину, і збоку, й в упор Окупація міста і незламний полк Потім відстань і відстані, й крики і смерть. Далі вибухи, пожежі й морок... Маріуполь - це Україна. Ми повернемось скоро
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Я з потягу через перони Пішки пройдуся до моря А в парках шумітимуть крони А з Храму Петра гучно дзвонять Там діти козацького роду Там сповнений вірою погляд Місто моє, Маріуполь Ти чуєш, я поряд
Текст пісні переклад на EN
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in parks
and Peter's Church is ringing loudly
there are children of the Cossack family
there's a faith-filled look
My City, Mariupol
Do you hear me around
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in parks
and Peter's Church is ringing loudly
there are children of the Cossack family
there's a faith-filled look
my city, Mariupol
Do you hear me around
What is the length of the front line, the one on the left hand?
we celebrated the end 8 years ago. And what do we have at the end now?
there is will, hope and faith on every counter. Products that don't have prices
everything else was mixed up with the time that stopped. I beg you every day, don't stop
once we said: Azov is not eco-friendly, Gray and dirty
now people will wear a symbol of courage and strength from Azov around the world
and even a bird remembers the taste of the salty sea on its lips here
and all the performances are extreme, but not the last, everyone who was united by the roof will remember
see you soon at the festival:
on each of them personally
the walls of The Drama Theater have a cross. And
in the people of Mariupol-city
and May there be no miracles here
despairing someone unintentionally
and a bright ray from the sky
says: this is a Ukrainian city
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in the parks
and Peter's Church is ringing loudly
There are children of the Cossack family
There's a faith-filled look
My City, Mariupol
Do you hear me around
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in the parks
and Peter's Church is ringing loudly
There are children of the Cossack family
There's a faith-filled look
my city, Mariupol
do you hear me around
I will ask a random fisherman: "Why is our fate like this?"
and he will smile and say to me: "yes, and such", will hand taranka a bouquet
and I'll go to the tower like a tourist, even though I've been there more than once
I will remember the childhood of my halabuda, because it is completely different at this time
next port. there are people from work without worries:
home watermelon, flowers and cake
then shots in the back, both from the side and at point-blank range
occupation of the city and the indestructible Regiment
then distance and distance, and screams and death. Then explosions, fires and darkness...
Mariupol is Ukraine. We'll be back soon
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in the parks
and Peter's Church is ringing loudly
there are children of the Cossack family
there's a faith-filled look
My City, Mariupol
do you hear me around
I'm off the train through the platforms
walking to the sea
and the crowns will make noise in the parks
and Peter's Church is ringing loudly
there are children of the Cossack family
there's a faith-filled look
my city, Mariupol
do you hear me around