Юлія Рознен — ЛЕЛЕКИ

А лелеки за вікном уже клекочуть, Передати вам привіт вони так хочуть, Обійняти вас крильми і захистити, Наші люди українці - наші діти. Ставимо життя на стоп, Залишаємо надію Повернутися додому У свої дитячі мрії, Де були щасливі ми, Де кохали до нестями, Відлетили мов птахи На шляхи чужі, незнані Де тепер, хто знає? На яких кордонах? Знаю, тебе вдома чекають, На тебе чекають. А лелеки за вікном уже клекочуть, Передати вам привіт вони так хочуть, Обійняти вас крильми і захистити, Наші люди українці - наші діти. Загубилася весна Серед сліз твоїх бурхливих, В них тонули небеса У мелодіях тужливих, Десь далеко за вікном Білі птахи пролітали, Повернулися додому Та країну не впізнали. Де тепер, хто знає? На яких кордонах? Знаю, тебе вдома чекають, На тебе чекають. А лелеки за вікном уже клекочуть, Передати вам привіт вони так хочуть, Обійняти вас крильми і захистити, Наші люди українці - наші діти.