ЗОРЯНА НІЧ — НАТАЛОЧКО

Наталочко, ти кароокая, Наталочко, чому не любиш ти мене? Скільки забрала ти | Тих чудових вечорів весни? | Вже минає тепле літечко - | Не повернеться назад... | (2) І все пройшло, і все минулося, І все пройшло, і не вернеш, Зозуля кувала, щастя-долю | Віщувала нам | І конвалія цвіла в гаю, | Бо це було у маю... | (2) І знову сум запав у душу мою, І знову сум, Чому так важко на душі, Але прийде весна | І зозуля знову закує. | Ми зустрінемося у гаю, | Де конвалія цвіте. | (2)