Ірина Білик

Ірина Білик — українська естрадна співачка й композиторка, заслужена (1996) і народна (2008) артистка України. Вона народилася 6 квітня 1970 року в Києві, з шести років співала в дитячому ансамблі «Сонечко», першу пісню написала в десять, а 1993 року закінчила Київське музичне училище імені Глієра за фахом «естрадний вокал». За роки на сцені випустила 12 студійних альбомів і 48 синглів.

1989 року Білик виступила на «Червоній руті», а 1990-го разом із музикантами гурту «Аякс» створила колектив «Цей дощ надовго», що згодом став її командою. Широку популярність їй принесли альбоми «Я розкажу» (1994) і «Нова» (1995) з піснею «Ти мій»; 1997 року тур «Так просто» охопив 25 міст і 38 концертів, а платівка «Фарби» розійшлася тиражем понад мільйон примірників. Співачка кілька разів здобувала «Золоту жар-птицю», записала польськомовний альбом «Biłyk» (2002) і платівку «Білик. Країна» (2003) з дуетом «Мовчати» разом зі «Скрябіном». З 2004 року, від альбому «Любовь. Яд», основну частину репертуару вона співала російською, а 2022-го повернулася до української й переклала нею свої відомі пісні, зокрема «Сніг» і «Ми будем разом». 2012 року отримала премію YUNA як «Найкраща співачка двадцятиріччя», а 2020-го на київській «Площі зірок» заклали її зірку.

На mp3.com.ua є «Мовчати», «Кордони», кліп на яку вийшов у травні 2022 року, та «Мало».

Джерела: Вікіпедія: Білик Ірина Миколаївна — Вікіпедія (07.10.2026)