Ірина ЗІНКОВСЬКА

Ірина Зінковська — українська естрадна співачка й поетеса, заслужена артистка України (з 2009 року) і солістка Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка. Вона народилася 8 червня 1988 року в Чернівцях. Дівчинкою мріяла стати кардіологом, як її батько, але в старших класах музика взяла гору: Ірина почала займатися вокалом у чернівецького педагога М. Когос. Школу в Снятині закінчила із золотою медаллю, а згодом здобула ступінь магістра в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Жила в Чернівцях, Києві та певний час в Івано-Франківську.

Перший запис співачки — магнітоальбом «Я – мов Лебідка» — вийшов 2001 року. Далі з'явилися компакт-диски «Я тебе покличу» (2005), «Ніжна пісня» (2009), «Звуки» (2011), «Нехай квітує Україна!» (2013) та «Любов і біль» (2018). Ірина гастролює Україною, зокрема у великих всеукраїнських турах, а також виступала з сольною програмою у США, Канаді, Італії, Польщі, Іспанії, Празі й Будапешті.

Серед відзнак співачки — диплом Президента України за внесок у популяризацію української пісні (2000), літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини в номінації «Концертно-виконавська діяльність» (2007) і звання заслуженої артистки, присвоєне 3 грудня 2009 року. У 2023 році за волонтерську допомогу підрозділам ЗСУ її відзначили нагрудним знаком «За сприяння війську» наказом Головнокомандувача Валерія Залужного; вона також має подяку командувача Повітряних сил Миколи Олещука. У 2024 році Зінковська стала лауреаткою премії імені Назарія Яремчука.

На mp3.com.ua є пісні Ірини Зінковської «А на озері лотос», «Щастя жіноче», «Непереможна Україна» з кліпом, «Квітка розмарія» та «Я хочу жити в Україні».

Джерела: Вікіпедія: Зінковська Ірина Олександрівна — Вікіпедія (07.10.2026)