І коридорами підборами, ми зустрічаємось по-новому... І ми говоримо, говоримо, говоримо різною мовою...
І сидимо за моніторами, і коментуємо по-новому, де ми говоримо, говоримо, говоримо різною мовою...
Не думав, що таке будеш писати, про снайперів, про ногу і протез, слова тонкі були, — тепер пузаті, вони не поміщаються в протест!
Не думав, що таке будеш писати, все просто, без метафор, як не як, ти умнічав раніше, ніби Сартр, ну а тепер читаєш для вояк!
Про мову голосиш неначе нацик, на ЗСУ збираєш в інстаграм, ти був нормальний, позитивний пацик, хоч і бісив бувало наче храм.
Не думав, що тебе так перевзують, і скільки платять, псевдопатріот? Іди в окопи поспівай чи в амбразури, ти лялька лиш у псевдо партій, от!
Чого мовчиш? Немає шо казати? А «Звьоздная страна»? А Гріша Лєпс? Твій реп для стада, як «Пузата хата», ти згоден? Да? Чи як в ЄС, то «yes»?
Чи ти повірив в неньку Україну? У вольний лет її підбитих крил? Вона лише для розпалу каміна американських чи російських сил!
І коридорами підборами, ми зустрічаємось по-новому... І ми говоримо, говоримо, говоримо різною мовою...
І сидимо за моніторами, і коментуємо по-новому, де ми говоримо, говоримо, говоримо різною мовою...
Не думав, що таке буду писати, про снайперів, про ногу і протез… Та я відкрию перед вами карти і розповім детальніше про текст,
про те, як він з’являється під ранок на білому німому полотні, перу напитись я даю у ранах, не на мені ці рани, а в мені.
А потім направляю те перо на темряву, як ниточку свічі. В човні до залізничного перона, з квитком до Запорізької Січі…
Коли пишу, — не я пишу, а слово бере і пише мною цю ріллю рядка, я тільки рана у Іова, я не співаю, люди, я болю!
Мені начхати, що мені говорить у спину Вавілон мій чи то Рим! Якщо я хворий, — я навіки хворий лиш Богом, що спускається із рим!
Ти кажеш мене люди перевзули? Лиш Бог стягнув пов’язку із очей! І я згадав себе! Своє минуле! Своє село, де крила із плечей!
Де я ішов до річки поруч з дідом, просто ішов, без цілі і причини! Де я щасливий, мене сонце сліпить, а у очах сльозиться Батьківщина…
І літо моє, літечко і вишні… Ти кажеш, перевзули мене? Як ті слова твої у точку, бо так вийшло: колись… Дитиною… В російські драні лапті!
Ти кажеш, я мовчу, та замовчати, мене не змусять Лєпси у багні! Просто я цілюсь в голови, — не в чарти! Йому ж сказав і «нєт», і «no», і «ні»!
Ти кажеш, Україна для каміна, та поперхнуться королі в оселі! За рік ми стали твердо, як каміння один до одного, і утворилась скеля!
Про ЗСУ писать недопустимо? Та розбираю тільки Бога дикцію! А Він сказав: всі ангели спустились, і одягнулись у зелений піксель!
Текст пісні переклад на EN
And corridors with heels,
we meet in a new way...
and we talk, we talk, we talk
in different languages...
and we sit at the monitors,
and comment in a new way,
where we talk, talk, talk
in different languages...
I didn't think you'd write that,
about snipers, about the leg and prosthesis,
the words were thin — now pot-bellied,
they don't fit in the protest!
I didn't think you'd write that,
everything is simple, without metaphors, no matter how,
you used to be smart like Sartre,
well, now you're reading for the Warriors!
you're talking about the language like a Nazi,
on the APU you collect in Instagram,
you were a normal, positive patient,
even though it used to be like a temple.
I didn't think they'd change your shoes like that,
and how much do they pay, pseudo-patriot?
go to the trenches sing or to the embrasures,
you are a doll only in pseudo parties, here!
Why Are you silent? No SHO to say?
and "Star country"? And Grisha Leps?
your rap for the herd is like "pot-bellied Hut",
Do you agree? Yeah? Or as in the EU, then "yes"?
did you believe in nenka Ukraine?
in the free flight of her battered wings?
it's only for lighting the fireplace
American or Russian forces!
and corridors with heels,
we meet in a new way...
and we talk, we talk, we talk
in different languages...
and we sit at the monitors,
and comment in a new way,
Where We Talk, Talk, Talk
in different languages...
I didn't think I'd write such a thing,
about snipers, about the leg and prosthesis…
and I'll open the cards for you
and I'll tell you more about the text,
about how it appears in the morning
on a white silent canvas,
Peru to drink I give in wounds,
these wounds are not on me, but in me.
and then I point that pen at
darkness like a candle thread.
in a boat to the railway platform,
with a ticket to Zaporozhye sich…
when I write — I don't write, but the word
takes and writes me this arable land
lines, I'm just a wound in job,
I don't sing, people, I'm in pain!
I don't care what he says to me
in the back of my Babylon or Rome!
if I'm sick — I'm sick forever
only God coming down from Rome!
are you telling me that people have changed their shoes?
Only God pulled the blindfold off his eyes!
and I remembered myself! Your past!
your village, where the wings are off your shoulders!
where I went to the river next to my grandfather,
just walked away, with no purpose or reason!
where I'm happy, the sun blinds me,
And The Motherland is watering in my eyes…
and my summer, summer and cherries…
you say you changed my shoes? Like those
your words to the point, because it happened:
Once Upon a time колись as a child... in Russian torn bast shoes!
you say I'm silent, yes shut up,
I won't be forced into the mud by Leps!
I'm just aiming for heads — not charts!
I told him "no"," no", and"no"!
you say Ukraine for the fireplace,
May the Kings choke in the House!
in a year we have become as solid as stones
to each other, and a rock was formed!
is it unacceptable to write about the Armed Forces of Ukraine?
and I only understand God's diction!
and he said, all the Angels have come down,
and dressed up in a green pixel!