YAKTAK, Jerry Heil — В Пустій Кімнаті

В пустій кімнаті Ти так мило спиш, В волоссі павутиння снів. Я Бога прошу: Її не залиш До останніх днів!.. Дощ співає нам за вікном Затяжні пісні, Випробовує наші стіни Чи міцні... Так люблю як звучать твої Приголосні-голосні, Запитай, чи забуду я Твій голос? - Ні! В пустій кімнаті Ти так мило спиш, В волоссі павутиння снів. Я Бога прошу: Його не залиш До останніх днів!.. До останніх днів!.. Прихилю до колін твоїх Свою голову, Проскануй вустами Душу оголену, І я завжди хотіла сонця, Хоч любила і грозу І стільки плакала, Що виплакала тебе, як сльозу, Такого чистого, З одного тіста ми... Знаю, що ти, мов трав мій настій, Але, вибач, що не постійно випита, Ти покидаєш постіль... Постій, поки сонце не почне По стінам бігати... В пустій кімнаті Ти так мило спиш, В волоссі павутиння снів. Я Бога прошу: Її не залиш До останніх днів!.. До останніх днів!..