Сергій Мироненко — Подолаю

Моє полум’я твій колючий лід Де любов була, там від рани слід Де були слова, снігом замело Де була весна, стало холодно А я всі шляхи подолаю Щоб знов тобі сказати кохаю До тебе буду йти крізь тумани Щоб стерти всі свої наші рани Промайнуло все, мов шалений сон Вітром віднесе все що замело Твій колючий лід розтоплю теплом За тобою в слід хоч з одним крилом А я всі шляхи подолаю Щоб знов тобі сказати кохаю До тебе буду йти крізь тумани Щоб стерти всі свої наші рани